У ці дні Україна з великою вдячністю згадує Героїв Небесної Сотні,тих, хто своїм життям викупив свободу для мільйонів українців і дав шанс збудувати нову демократичну правову державу. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починав жити.
Спасибі Вам, доземний уклін і вічная пам’ять вірним синам та донькам України, що склали свої голови на жертовник Нації й увійшли у пантеон героїв. Спочивайте з миром, Ваші знамена у наших руках. Спіть спокійно. Вічна пам’ять Героям! Україна - понад усе!
Сценарій,
присвячений
пам’яті Небесної Сотні
Ведучий 1.
Ведучий 2
1. Читець
2. Читець
3. Читець
4. Читець
5. Читець
6. Читець
7. Читець
8. Читець
Ангел 1
Ангел 2
Максимко
мати
Ведучий 1
Захід, присвячений
пам’яті Небесної Сотні
вважати відкритим…
Звучить Гімн України
Шановні вчителі, учні,
запрошені! Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій:
Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще
однієї масової трагедії нашої країни.
Ведучий 2
Сьогодні ми зібралися тут, щоб в
скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було
вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
І саме
тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем!
Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»
1. Читець
Пам’ять, стій, зупинись на хвилину,
Серце від болю замри.
Згадаймо трагічну сторінку,
Згадаймо Вас славні сини.
2. Читець
Згадаймо тривожний листопад
І молоді мирний похід.
І нелюдів тих ми згадаймо,
Що дітям стріляли у слід.
3. Читець
Їх страшили, били, вбивали,
Щоб владу притримать свою,
Та герої за свободу стояли,
І за неї упали в бою.
4. Читець
Гордися, моя Вкраїно,
Відвагою сотні орлят.
Що віддали життя без вагання
А нині у небі стоять.
Ведуча 1
Майдан став символом боротьби, символом
утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській
державі.
І за цю боротьбу, за нашу за вами
свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.
І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починав жити. І сьогодні ми
зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну сотню. Тих мужніх, незламних
українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.
Пісня « Заплакані карії очі»
Ведучий 2
Вони підняли людей на боротьбу. Сотні
проповідей є ніщо в порівнянні з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній
вчинок – то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це, - не буде поміж нами
зла.
Головним у світі є любов, і люди яких ми
поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.
5. Читець
У небо –
високе-високе…
Відкриті
здивовані очі:
- Невже це кінець? Кінець!
Вони дивилася в
небо…
Підстрелене
серце тріпоче
Христос у багряній тузі
Терновий кладе
вінець.
Ведучий1
У ніч проти 30 листопада начальник МВС України в Києві Валерій Коряк віддав
безпосередній наказ про застосування сили під час розгону Євромайдану в Києві.
Близько 4 години ранку, коли на Майдані незалежності залишилося близько 400
протестувальників, площу оточили озброєні бійці «Беркуту» із двох областей
України (Чернігівської і Луганської) та Автономної республіки Крим та силою
витіснити людей з площі. До 4:27 бійці «Беркут» повністю оточили площу,
витіснивши учасників Євромайдану та пропустивши комунальників нібито для
встановлення Новорічної ялинки. Близько 5 ранку «Беркут» зачищав Хрещатик,
б’ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх там громадян. Події ночі 30
листопада обурили громадськість. О 12. 30 дня люди зібрались на Всеукраїнське
віче. Хода розтяглася від парку Шевченка до Майдану Незалежності. Так почалася
революція гідності.
На фоні відео про подій на
Майдані читає вірш учень.
6. Читець
Чи знає мама, чи знає тато,
Що син нівечить і б'є людей,
Що він криваву несе зарплату, -
Вона на гірких сльозах дітей.
У листопаді під самий ранок,
Коли і місяць на небі спав,
Напав на діток чийсь син чи тато
І, наче, нелюд їх повбивав.
А вдома мати, а вдома мати
Чекає сина, бо він - герой.
Від зла він має всіх захищати,
Не знає мати, що син лл'є кров.
Що син нівечить і б'є людей,
Що він криваву несе зарплату, -
Вона на гірких сльозах дітей.
У листопаді під самий ранок,
Коли і місяць на небі спав,
Напав на діток чийсь син чи тато
І, наче, нелюд їх повбивав.
А вдома мати, а вдома мати
Чекає сина, бо він - герой.
Від зла він має всіх захищати,
Не знає мати, що син лл'є кров.
Ведучий 2.
22 січня 2014 року під час
протистоянь на вулиці Грушевського перші загиблі. Були вбиті вогнепальною
зброєю Сергій Нігоян, вірмен за походженням та Михайло Жизневський, білорус.
Від поранень у лікарні помер Роман Сеник та Олександр Бадера, у лусосмузі в
Бориспільському районі Київської області, знайдено тіло Юрія Вербицького.
7. Читець
Сьогодні бачив –
цілувались голуби…
Світило сонце і сміялись діти,
По вулицях несли з Героями гроби,
Лунало «Слава!» й похилились квіти…
Ридали посивіли Матері
З обличчями чорнішими від ночі…
За ЩО?! Стріляли рано-на зорі
В невинні Душі, в чисті світлі Очі?
Свічки горіли – небо у імлі…
І пташка десь сльозилася самотня…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ на Землі!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ! І, ЧЕСТЬ!-НЕБЕСНІЙ СОТНІ!
Світило сонце і сміялись діти,
По вулицях несли з Героями гроби,
Лунало «Слава!» й похилились квіти…
Ридали посивіли Матері
З обличчями чорнішими від ночі…
За ЩО?! Стріляли рано-на зорі
В невинні Душі, в чисті світлі Очі?
Свічки горіли – небо у імлі…
І пташка десь сльозилася самотня…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ на Землі!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ! І, ЧЕСТЬ!-НЕБЕСНІЙ СОТНІ!
Ведучий 1
Фатальними
і найбільш драматичними стали події 18-20 лютого, в
ході яких загинуло близько сотні протестувальників і кілька сотень травмовано. Справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській, Грушевського, на
Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін,
горе. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами
та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі,
студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські
активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна
Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс
збудувати нову демократичну правову державу.
Пісня «Три браття з Прикарпаття»
8. Читець
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Пісня «Люба
матуся»
Ведучий 2.
Кожен із Небесної Сотні, як і ми з
вами, мали свою сім’ю, батьків, друзів,
захоплення, свої симпатії і свої і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до
боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, герої Небесної Сотні.
Читець 1
Майдан ридав. А Сотня в небо йшла,
Один за одним, наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Читець 2
Летіли тихо, хоч майдан рида.
Як ті пташки летіли в небо раннє.
Востаннє хтось дитину цілував,
І сам не вірив. Що це все востаннє.
Боліли рани та вже не болить,
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.
Один за одним шикувались в ряд,
Героїв сотня в небо полетіла.
Ведучий 1.
Нехай
кожен з нас торкнеться цього священного
вогню - частинки вічного. А світло цієї свічки
хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Хто заради торжества
справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті.
Пісня «Пливе кача» ведучий
запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки.
Ведучий 2.
Хвилиною
мовчання вшануємо пам’ять полеглих героїв за волю України.
Ведучий 2
21 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ про
присвоєння Героям Небесно Сотні звання Героя України.
Читець 3.
У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна. І Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття , ми за Вас
молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина.
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши : «Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина».
Ведучий 1.
Минає 2 роки від трагічних подій на Майдані. Але, на превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчився біль і
страждання України . Ще не
загоїлися рани Майдану , а Небесна сотня поповнилася новими ангелами. На даний час в
Україні триває неоголошена війна. Підступний
ворог зазіхнув на територіальну цілісність та суверенітет України.
Читець 4.
Іде війна, І це
мені не сниться.
Іде ... чи в брід,
чи навмання.
В ній переходять
всі границі
І вороги, і їх
брехня. Іде війна, як темний морок ночі.
Нема їй ані стриму, ані спину.
І бреше підлий ворог в очі
І «по-братерськи» цілить в спину.
Ведучий 2 .
Тисячі солдат українського
війська щодня демонструють приклади героїзму та бойової звитяги, іноді ціною
власного життя здобуваючи перемогу над терористами, бо в їхніх серцях горить вогонь любові
до рідної землі і велика віра в перемогу.Серед воїнів АТО і наші односельчани:
1.
Мірка Василь Богданович
2.
Коновалюк Володимир Вікторович
3.
Гриців Михайло Володимирович
4.
Пташкограй Сергій Миколайович
Читець 5.
Іде
війна, не нами розпочата.
Запущена
із ззовні, наче вірус.
І
крутяться машинні коліщата:
Смерть
- в плюс. Життя - у мінус.
Іде
війна. Немов вогню лавина.
Не
видно ні кінця в ній, ані дна.
Синів
своїх хоронить Україна
І в
цифри перейшли вже імена!
Ведуча 1
Україна продовжує
оплакувати своїх героїв . Вже душі загиблих у зоні АТО зірками спалахують на небі. Серед них і зірка нашого земляка Білика Юрія
Михайловича, який загинув 20 березня 2015 р. під
час обходу позицій ВОП поблизу шахти Пролетарської , підірвавшись на розтяжці.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту
мужність іПвисокий професіоналізм, виявлені у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність
військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Пісня «Подай,дівчино, руку на
прощання»
Виходять по 2 дітей з свічками 1. Боже Україну збережи
2. Господи помилуй нас.
Ангел 1
О Боже , ласкавий з високого неба,
Послухай молитву й благання до Тебе,
Спаси Україну від злої навали,
Щоб більше дітей батьки не ховали.
В молитві до Тебе всі руки складаєм.
Стоїмо на колінах і щиро благає:
«Не дай рідну землю розділити й забрати,
Не дозволь в Україні знов кров
проливати»
Ангел 2
Захисти нас, Ісусе, єдина надіє,
І Ти Непорочная Діво Маріє.
Послухай моління Ти наших сердець
Інакше прийде Україні кінець.
Не дозволь чужинцям рідну землю топтати,
Не дозволь матерям сльози знов
проливати.
Захисти нас любов’ю і віру нам дай,
Щиро молиться нині український наш край!
В дні Великого Посту, в час молитви і
віри,
Прибігаєм до тебе Мати божа Маріє
Просим щиро і молим гіркими сльозами,.
Пісня «О, Мати
Божа»
Ведуча 1
Молюся за Тебе моя Україно, за
кожного батька, за кожного сина, за кожну матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну!
Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він
злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людина, щоб син пожалів
батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи
Україну!
Читець 6
Це моя і твоя війна
за мою і твою свободу.
Ти із заходу, я зі сходу -
ми щаслива одна сім'я.
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає,
бо ми разом - могутня сила.
Це моя і твоя Україна.
Я і ти - це велика сила.
Я і ти - це і є Україна.
Пісня»ЗОРЯНА КАЛИНА»
Читець 7
Тата немає більше. І не буде.
Але твій подвиг вічний і живий.
Бо ти віддав своє життя країні, людям,
І в нашій пам’яті застигнув образ твій.
Настане час і небо буде світлим.
Весна прийде і прилетять птахи.
Твоїй душі над хмарами летіти.
Твоїй душі країну берегти.
Героєм бути в ділі. Не на слові.
Іти у бій. Боротись за державу.
Сценка «Небесна сотня»
-
Мамо, чуєш? А хто нас охороняє?
- Ангели, сину.
- Ангели? Хто це?
- Небесні охоронці, маленький. Вони бережуть нас від зла, від сліз, від усього поганого.
- Але ж, мамо, хіба поганого не стається?
- Стається, Максимку, та тільки ж ангели нас боронять, але не можуть з нами боротися. Коли людина хоче добра, то й лиха з нею не станеться, а як ця людина недобра, то чинить зле. І тоді ангели плачуть.
- А які вони?
- Хто?
- Ангели, мамо.
- Ну, це довга історія.
- Розкажи.
- Так от. Була колись одна країна. Та ж така, що прекраснішої від неї не було на цілий світ. З одного боку омивало її ніжне блакитне море, з іншого на сторожі стояли сиві, старі-старі гори, від лютих вітрів її захищали густі ліси, багаті на усілякого звіра, а в серці її розсипались золотом степи. Бурхливі ріки, щедрі врожаї, мудрі люди – така була ця країна. Та сталося лихо. Захопив цю країну володар, та такий злий і жадібний, що не сказати. Його посіпаки обкрадали народ, відбирали зерно, будинки, усі статки, які чесною працею збирали люди за своє життя. А хто не погоджувався, того хапали і саджали у в’язниці. Хоча й це не найгірше… І зайшло сонце над країною.
- Як це?
- Так кажуть, коли все навколо стає погано. Ніби, немає просвітку серед лиха.
- Але ж ці люди, вони скинули володаря?
- Одного дня не сила стала народові терпіти знущання. Повстав він. Аж від моря вже до гір, лісів і степів, здійнялася буря. Страшна вона була, сину. Божевільний володар дістав гармати і рушниці, його посіпаки, які тоді ще нікого та нічого не боялися, теж узялися до зброї та розбоїв.
- І що?
- Не злякався мужній народ. Беззбройні, та сміливі, виходили люди один на один проти володаревих посіпак. Спочатку поодинці, потім хвилями, і день за днем ці хвилі ставали усе нестримнішими, усе сильнішими, поки одного дня людський гнів не змив володаря з його посіпаками геть з країни.
- Мамо, а де ж про ангелів?
- Бачиш, сину. Люди, молоді та не дуже, йдучи на бій з темною силою, втрачали життя. Перший упав, другий, третій – їхні серця зупинялися від ворожих куль. Але побачили люди, що герої не вмирають, що, насправді, їхні душі, у світлі, сходять у небо, в золотих, сяючих обладунках, стаючи небесними ангелами, воїнами добра. Цілий загін ангелів, ціла небесна сотня постала перед райськими ворітьми. І Бог забрав їх до себе, всіх до одного, героїв з чистими душами, та наказав берегти свій народ, боронити від лихого. З тих пір, синочку, наші ангели-охоронці ось такі, вродливі, сміливі, загартовані у бою воїни. І це вони бережуть нас від усього на світі зла.
- Мамо, а наш тато, він теж ангел?
- Так, сину. І наш тато – ангел. Найсміливіший ангел…маленький, а ти так на нього схожий.
(Хлопчик уже спав, уві сні йдучи посеред райського саду за руку із золотим крилатим воїном. А мама ще довго сиділа над ліжком сина, уже не стримуючи сліз).
- Ангели, сину.
- Ангели? Хто це?
- Небесні охоронці, маленький. Вони бережуть нас від зла, від сліз, від усього поганого.
- Але ж, мамо, хіба поганого не стається?
- Стається, Максимку, та тільки ж ангели нас боронять, але не можуть з нами боротися. Коли людина хоче добра, то й лиха з нею не станеться, а як ця людина недобра, то чинить зле. І тоді ангели плачуть.
- А які вони?
- Хто?
- Ангели, мамо.
- Ну, це довга історія.
- Розкажи.
- Так от. Була колись одна країна. Та ж така, що прекраснішої від неї не було на цілий світ. З одного боку омивало її ніжне блакитне море, з іншого на сторожі стояли сиві, старі-старі гори, від лютих вітрів її захищали густі ліси, багаті на усілякого звіра, а в серці її розсипались золотом степи. Бурхливі ріки, щедрі врожаї, мудрі люди – така була ця країна. Та сталося лихо. Захопив цю країну володар, та такий злий і жадібний, що не сказати. Його посіпаки обкрадали народ, відбирали зерно, будинки, усі статки, які чесною працею збирали люди за своє життя. А хто не погоджувався, того хапали і саджали у в’язниці. Хоча й це не найгірше… І зайшло сонце над країною.
- Як це?
- Так кажуть, коли все навколо стає погано. Ніби, немає просвітку серед лиха.
- Але ж ці люди, вони скинули володаря?
- Одного дня не сила стала народові терпіти знущання. Повстав він. Аж від моря вже до гір, лісів і степів, здійнялася буря. Страшна вона була, сину. Божевільний володар дістав гармати і рушниці, його посіпаки, які тоді ще нікого та нічого не боялися, теж узялися до зброї та розбоїв.
- І що?
- Не злякався мужній народ. Беззбройні, та сміливі, виходили люди один на один проти володаревих посіпак. Спочатку поодинці, потім хвилями, і день за днем ці хвилі ставали усе нестримнішими, усе сильнішими, поки одного дня людський гнів не змив володаря з його посіпаками геть з країни.
- Мамо, а де ж про ангелів?
- Бачиш, сину. Люди, молоді та не дуже, йдучи на бій з темною силою, втрачали життя. Перший упав, другий, третій – їхні серця зупинялися від ворожих куль. Але побачили люди, що герої не вмирають, що, насправді, їхні душі, у світлі, сходять у небо, в золотих, сяючих обладунках, стаючи небесними ангелами, воїнами добра. Цілий загін ангелів, ціла небесна сотня постала перед райськими ворітьми. І Бог забрав їх до себе, всіх до одного, героїв з чистими душами, та наказав берегти свій народ, боронити від лихого. З тих пір, синочку, наші ангели-охоронці ось такі, вродливі, сміливі, загартовані у бою воїни. І це вони бережуть нас від усього на світі зла.
- Мамо, а наш тато, він теж ангел?
- Так, сину. І наш тато – ангел. Найсміливіший ангел…маленький, а ти так на нього схожий.
(Хлопчик уже спав, уві сні йдучи посеред райського саду за руку із золотим крилатим воїном. А мама ще довго сиділа над ліжком сина, уже не стримуючи сліз).
Читець 8
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.
У виконанні
Мар’яна Куп’яка звучить музичний твір «Українська думка»
Ведучий 1.
Ніколи не
потрібно опускати голову і втрачати надію. Ми сьогодні в скорботі й з великою нашою вдячністю
згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної сотні, котрі від тепер постійно
споглядатимуть за нами та нашими вчинками.
Ведучий 2
Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями стали
своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття . Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах
усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно
убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для
зміцнення власної держави на власній землі.
Читець 1
Молися щиро, молися , сину,
За рідну землю, за Україну.
Вона. Як мати в тебе єдина,
Молися щиро, стань на коліна.
Дочко, молися за свого брата,
Щоб не прийшлося йому вмирати.
Хай Бог почує молитву дитини
І подасть спокій для України.
Ведучий 1
Приклад Героїв Небесної Сотні має зупинити і тих, хто сьогодні розпалює нове
протистояння. І лише матері
чекають додому своїх синів, не вірять у їх загибель і божеволіють від болю. Низький
уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Хай палають свічки
пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» та воїнів АТО у
наших серцях…
Пісня
«Мамина молитва»
Ведучий 2.
Але
герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються
перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.
Нехай
пам’ятають про наших героїв,
що за волю поклали
безцінне життя,
що творили
історію, наше минуле,
у яке вже нема
вороття.
Ведучий 1.
А ще ми маємо піклуватися про тих, хто залишився без
найдорожчих людей. Без своїх дітей та батьків, сестер та братів, чоловіків і
дружин, рідних і друзів… І щоразу, при кожній нагоді, не залишати
їх з горем наодинці. Це найменше, що ми можемо зробити для них.
Читець 2
Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі.
І сльози щастя на своїх обличчях
Відчують всміхнені
усюди матері.
Хай буде мир. Веселі будуть діти,
Спокійними скрізь стануть всі жінки
І перестануть думати ночами,
Що десь коханий гине на війні.
Читець 3
Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.
Доволі крові, сліз, нещастя й бід…
Хай відпочине
змучений боями
До праці звичний чоловічий рід.
Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
Хай у міцних обіймах всі народи
Ідуть у майбуття через віки.
Ведучий 2.
Спасибі Вам, доземний уклін і вічная пам’ять вірним синам та донькам України,
що склали свої голови на жертовник Нації й увійшли у пантеон героїв. Спочивайте з миром, Ваші знамена у наших руках. Спіть
спокійно. Вічна пам’ять Героям! Україна -
понад усе!
Слава Україні! Героям слава!
Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»
Немає коментарів:
Дописати коментар