Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття

  У кожного народу є свої співці-провидці, в серцях яких, мов у той океан могутній, вливаються всі радощі і болі, вся мудрість народу, які по вінця наповнила щедре серце Тараса Шевченка.

    Постать Кобзаря  зростає в свідомості і в очах культурного світу з року в рік.Без постаті Великого Кобзаря неможливо уявити Україну. Його твори є актуальними й сьогодні, бо адресовані минулому, нинішньому й майбутньому поколінням.  

      Тараса Шевченка ми розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Ми на вічному шляху до Шевченка і  поки наш народ матиме в руках «Кобзаря», не переведуться в Україні люди, які відроджують праведність, духовність, силу народу.

                                                           Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами (М.Рильський).   

    Оцінюючи сьогодення, ми повинні частіше оглядатися назад, щоб не забувати про ту дорогу страждань, злигоднів та кривавої боротьби,  яку здолав наш народ, і "незлим тихим словом" згадувати народних пророків,борців за  долю рідної землі.