Андріївські вечорниці

3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя. Нехай оживе одне із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Ведуча:  З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Що таке Україна? За віконцем калина,

                    Тиха казка бабусі,ніжна пісня матусі,

                    Дужі руки у тата, під тополями хата,

                    Під вербою криниця, золотиста пшениця.

                    Серед лугу лелека і діброва далека.

Ведучий: 3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя. Нехай оживе одне із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

(Тихо лунає музика. Українська світлиця. Святково прибрано лавки, стіл, піч, макітри. На стінах вишиті рушники, доріжки, серветки. На столі на вишитому рушнику — запашний хліб, сіль).

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли  це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой - йой! Куди все поділося?

(чути сміх … Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина : Добрий вечір вашій хаті,
Уклін  господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
Добрий вечір, господине, славна молодице.
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
2 дівчина : Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості,
Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню «Пісня «Зеленеє жито, зелене...»). 

Господиня: Дівчата, а що це у вас в руках?
4 Дівчина : Та це ж вишневі гілочки. Ми поставимо їх у воду, і якщо гілка зацвіте до Різдва чи Маланки – то це добра ознака, бо й дівоча доля цвіте, а якщо ні – кепські справи (ставлять гілочки у вазу).
 Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?
Дівчата: Хочемо!
Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може
і я помолодію біля вас.
Господиня: Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.
(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки).
5 Дівчина : Хто перший свого нареченого буде роздивлятися?
6 Дівчина : Я зараз!
7 Дівчина : Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого?
Всі дівчата (ходять по колу приказуючи) :
Андрію, Андрію!
Андрію, Андрію!
На тебе маємо надію,
Долю хочемо знати,
Просимо допомагати.
Прийди до нас у цей вечірній час,
У цю годину –
Та обдаруй кожну дівчину.
6 Дівчина  (дивиться у миску і бачить коханого) : Бачу, бачу, який красень!
(Все повторюється коли дивляться всі дівчата)
7 Дівчина : Бачу, бачу, он вже обіймається! (Всі сміються)
Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до
порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і
перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так крок за кроком. Потім перший знову
переставляє вперед і так аж до порога.

( Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Токи вітають першу і другу "відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).

4 дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).
4 дівчина: Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги холодно.
1 хлопець: Може, ще й взути?
4 дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!
2 хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!
5 дівчина: Ходіть, ходіть ворожити будемо.
3 хлопець: Добрий вечір, добрим людям!
Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.
4 хлопець: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати . Мене  старшим вибрали. А устав наш такий: «Будемо гуляти чесно, тихо, смирно, як слід по­важному парубоцтву. Господиню на вечорницях шануватиме­мо, як матір».

Господиня. Добре говориш, хлопче. Коли ви до нас з до­бром прийшли, то прошу, сідайте, дівчат звеселяйте. 
 Господиня. Але спочатку почастуємо наших Андріїв, бо сьогодні їхнє свято. (Дівчата підносять Андріям по мисці вареників.

(пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)

Господиня: Милі гості, просим сісти,
1 дівчина: Вареники будем їсти.
2 дівчина: Вареники непогані,
3 дівчина: Вареники у сметані.
4 дівчина: Вас чекають у макітрі
5 дівчина: Вареники дуже ситні.
6 дівчина: Білобокі, круглолиці,
7 дівчина: З української пшениці.
8 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро
1 дівчина: Вареники наші з сиром
2 дівчина: Вареники непогані
3 дівчина: Вареники у сметані
7 дівчина: Андрій народився!  (Разом співають колядки)
 4 дівчина: (Бере пиріг і підходить до хлопця)
 З’їж ,  Андрійку, пиріжок,
Він дуже смачненький,
А у нього всередині
Сирочок  дрібненький.

 (Пісня «Із сиром пироги»)

 ( Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!» Відчиняються двері і на порозі стоїть  Андрій.
В’язанка бубликів у нього на шиї )

Андрій: А тепер ми будемо дівчат на спритність випробовувати, а то вони тільки з нас насміхаються, з нас викуп вимагають.

(Андрій звертається до дівчат)

Андрій: Скажіть, любі панночки, ви бублики вже напекли? Тож, несіть їх сюди. Маєте без допомоги рук бублик надкусити, а хт о не надкусить, то мені ця дівчина фант свій віддати мусить.

Господиня: А я мушу тобі підказати: якщо дівчина бублик надкусить, тій треба цього року рушники вишивати, щоб старостів приймати.

Андрій: Дякую, пані Маріє. що нам про це нагадали. Ну, то що, шановне товариство, будемо починати? Давайте, хлопці, мені допомагати.  

Андрій( продовжує): Так! Все зробили, тепер будемо вас, дівчата, просили. Хто з-поміж вас відважна, то хай виходить сюди і без допомоги рук бублик надкусить. І кому з дівчат це зробити вдається, їй посміхнеться щастя.

(Стук у двері .Заходить ворожка) 

 Ворожка. Добрий вечір! Я тут ішла дорогою повз вас та й почула, що у вас ніби вечорниці на Андрія. А на Андрія треба ворожити. То я й вирішила заглянути на вогник.
Господиня. Заходьте, бабусю! Сідайте.
(Бабуся сідає посередині) А як ви умієте ворожити? Замовляєте, чи лікуєте хвороби, чи на картах гадаєте або на долоні?
Ворожка. Усе вмію, господине! І на долоні, і на картах, і на зорях, і на кісточках, і воду замовляти вмію! Ось тобі, господине, скажу. Дай руку! (Дивиться на долоню). Довга лінія життя у тебе. І щаслива будеш! А ще якась пригода з тобою трапиться. Ось дивись, яка тут петля!
1-а дівчина. Бабуню, а приворожити когось можете?
Ворожка. Можу, дівоньки! Можу, золотенькі мої! Ходи сюди, я тобі до місяця поворожу, до зіроньок ясних.
(Таємниче бере її за руку)
Місяцю мій, ти високо літаєш, ти все бачиш, ти все чуєш, як невольники плачуть за вітцем - матір'ю, як корова за телям, як ослиця за ослям. Даруй же так, Господи, щоб так за мною, хрещеною рабою Божою Катрусею, Грицько плакав. (Грицько кліпає очима. Всі сміються)
2-й хлопець. Пропав ти, Грицю, не за цапову душу! Краще тікай звідси!
Господиня: Та годі вам . Подивіться, наші дівчата вміють в'язати, вишивати. ( РОЗГЛЯДАЮТЬ ВИШИВКИ)

Наталя: А Степанко  нехай всіх смішить, бо він без жартів не може й години прожить
Степанко Раз Хома зустрів циганку, ткнув у руку п'ятака і сказав: —Якщо ти справді Ясновидяща така, розтлумач мені, будь ласка, що цей сон мій означа: уночі мені приснилось, що купив я «Москвича». Подивилася циганка пильним оком на Хому, на костюм його благенький і отвітила йому: — Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.   Давайте вам я краще загадку загадаю: «Чотири чотиринки, п'ятий кавунник, несуть кривулицю через тин на вулицю».

1-а дівчина. Так це ж дірки у решеті!

Степанко . Ех ви, розумники! Чотири чотиринки — оці І чотири пальці, п'ятий кавунник — оцей палець, кривулиця — |ложка, тин — зуби.

1-а дівчина. Ану, я загадаю! Що буде, як козі сім літ мине?

Степанко . Ото загадала — восьмий піде. А ти мою відгадай. Без ніг, біжить, без рук, а рукава має?
Що це значить:   Знаєте,  хлопці?
Хлопці разом). Ні, не знаємо. 

2-а дівчина. І де ти таку загадку знайшов?
Степанко .Річка.

Господиня. Ану, хлопці, мою загадку відгадайте: «Що хо­чеш купити — не купиш, що хочеш продати не продаси?»

2-ий хлопець. Такого не буває. За гроші все можна купити.

Господиня. Е ні, всього не купиш, молодість не купиш ні за які гроші, а старість нікому не продаси.
2-ий хлопець. Спасибі, паніматко, за вашу загадку.
Господиня: А зараз  всім до праці. Ось борошно, ось тарілка кожній. Зараз дівчата біжать до джерела, набирають повен рот води, прибігають сюди беруть тарілки з борошном і місять паляничку. Кожну свою позначає. Замісите покладете на бляшку і будете випікати. Біжіть дівчата до  джерела.

(Дівчата вибігають)

1 хлопець: Тітко Вірю! А для чого оті паляниці позначати?
Господиня: Щоб кожна дівчина свою впізнала...
2 хлопець: А що буде як паляниці спечуться?
Господиня: Ми їх покладемо  собаці. Чию паляницю собака найшвидше з'їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.
3 хлопець: Ото цікаво!          (Пішов).
( Вбігають по черзі дівчата, місять тісто, виробляють паляниці: деякі змушені повернутися назад за водою, бо випустили з рота воду, хлопці їх смішать).
Господиня: В кого паляничка готова, кладіть на бляшку.
-   Галино, а йди-но сюди! Віднеси пекти ці паляниці          ( Галина виходить)
4 хлопець: Ви б нам тітко розказали, звідки пішов отой звичай - гадати на Андрія.
Господиня: Розкажу, як від старих людей чула.
Андрій - один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозваним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями зцілителів. В апостолів вірили , бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік, незрячі, кволі, кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ звертатися до Андрія - Первозваного ,як до свого зцілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили. От так мої любі.
Господиня: Дівчата, а ходіть глянемо чи паляниці готові!
Ведуча: 13 грудня-одне з трьох важливих свят передріздвяного посту. Перше - Введення Марії у храм (4грудня), друге - Андрія Первозваного ( 13 грудня) і третє - Миколи Чудотворця (19грудня ) Ці свята ніби регулюють поведінку людини і певною мірою мають дидактичне значення: Саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджуються брехня, розпуста.

(Входить господиня)

Господиня: А ось і паляниці готові!(Дівчата підбігають і забирають кожна свою. Складають їх на дошку по черзі ).
Господиня: Ходімо до собаки!                                                        
5 хлопець: Цікаво, чи захоче ще їх їсти!(Дівчата і хлопці заглядають, чию паляницю взяв собака. Жарти, сміх).
Господиня: Ну, що, дівчата, цікава гра?
Дівчата: Цікава!
Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам тарілка, дівчата кидають туди свої перстні.
Наливайте воду і губами дістаньте перстень, чий дістанете, та й парою буде.
Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).
1 дівчина: Я принесла ось це зілля. Бабця казала, що вони  колись сплітали з нього віночок і підкидали в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.
2 дівчина: Поки плестимуть віночок, давайте підготуємо стіл до ворожіння.

(Обкладають стіл волочком, з одного боку рушника ставлять різні предмети. Кожна дівчина загадує на предметі імена хлопців, кожна своїх. Пускають перстень, до якого предмета перстень покотиться, так буде називатися її суджений). 

(Дівчата по черзі пускають колечко. Сміються і підштовхують одна другу).

1 дівчина: Вінок готовий! Ану, всі до гурту!

(Підкидають вінок  догори. Сміх, голоси  дівчат.   

Господиня: А ми, дівчата, ворожили ще ось як: натягували стрічку. Кожна дівчина
прив'язувала до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.
 2  дівчина: А давайте й ми так поворожимо!    (Ворожать)
3 дівчина: Дівчата, а давайте погадаємо ще на шапці. Мені бабця

розказувала: в шапку кладеться лялька, перстень, ключ і інші предмети.

 2 дівчина: Давайте, я це все в шапку покладу, а ви не підглядайте. А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.( Мірт - ще походиш в дівчатах, лялька- зрадить милий, ключ - бути тобі господинею, перстень - скоро весілля).
Господиня: Хлопці, дівчата, заколядуймо. Сьогодні вже й колядувати  годиться.

(Колядують «Добрий вечір тобі, пане господарю» та « Небо і земля») 

6 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий.
Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.
5 Дівчина : Ми гуляли, веселились,Усім весело було.
Вечорниці завершилисьІ здається все пройшло.
7 Хлопець : Ні, так  просто не проходить,  В серці струночка бринить.
Про шкільні ці вечорниці   Спомин в серці буде жить.
 Ведуча: Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!