понеділок, 20 лютого 2017 р.

День рідної мови


     


        Із   святом рідної мови вас, шанувальники рідного слова.
     Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги. Кожна людина, яка поважає себе, країну, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну:
Як  парость  виноградної  лози,
Плекайте  мову.  Пильно  й  ненастанно
Політь  бур'ян.  Чистіша  від  сльози

Вона  хай  буде.  Вірно  і  слухняно

Нехай  вона  щоразу  служить  вам,
Хоч  і  живе  своїм  живим  життям.

Прислухайтесь,  як  океан  співає  —
Народ  говорить.  І  любов,  і  гнів
У  тому  гомоні  морськім.  Немає
Мудріших,  ніж  народ,  учителів;
У  нього  кожне  слово  —  це  перлина,
Це  праця,  це  натхнення,  це  людина.

Не  бійтесь  заглядати  у  словник:
Це  пишний  яр,  а  не  сумне  провалля;
Збирайте,  як  розумний  садівник,
Достиглий  овоч  у  Грінченка  й  Даля,
Не  майте  гніву  до  моїх  порад
І  не  лінуйтесь  доглядать  свій  сад.

                       (Максим Рильський)  
                                
       21 лютого по всьому світу відзначається День рідної мови. Цього дня 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. 
       Минуло чимало років, і аж у жовтні 1999 року на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено День рідної мови. У рішенні конференції наголошувалося на важливій ролі рідної мови в розвитку освіти, культури, консолідації нації і зміцненні держави.
    В Україні Міжнародний День рідної мови святкують з 21 лютого 2000 року.


Пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні


    Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях, а розмірений хід годинника  відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю… Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
    Ми будемо їх пам’ятати … Хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв, воїнів України, які захищали свободу, право на вибір, незалежність України.  Їхньою кров’ю омита наша земля. Вони вже вплинули на душі і серця і впливатимуть надалі:
                 Герої не вмирають. Просто йдуть
                  з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.    
                Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…  
                Героєм слава – вписано у серці.